Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Пересічанський: ЖУРБА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Пересічанський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно, хотілося б, щоб краса завжди була веселою, але на жаль... На жаль, мабуть, доведеться ще засмутити. Вибачаюсь. Чорна смуга. Мабуть.
Анна Берлинг, 16.03.2016 - 23:07
Неплохой у Вас слог. От себя скажу: мне по вкусу, когда произведение заканчивается теми мыслями (фразами), которыми начиналось, и собственно, его соткали.Пересічанський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
И, наверное, главное, чтобы между фразами множились мысли и чувства.
Пересічанський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отут вже доводиться думати, як і читача не засмутити, і душу вилити щиро й відверто.
Людмила Пономаренко, 16.03.2016 - 19:09
Невимовно сумні внутрішні переживання, за якими відчуваються високі почуття...Читаєш і поділяєш журбу ліричного героя, і чомусь віриш, що той сум обов' язково зміниться на радість...
Пересічанський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячний за таке глибоке розуміння й співпереживання.
|
|
|