Чорнобиль – біль чорна
Хто місту славетному назву цю дав?
Біль чорну, мов ворон, мов вирок йому нарікав
І долю пекучу до болю йому він пророчив,
Та, мабуть, ім’ям тим біду непомірну наврочив.
Нажаль, тридцять років Чорнобиль на варті уваги,
І скільки ще болі пізнає – життєвої спраги.
Навіки прикритий кольчугою бетонною,
Прикрашений смертю невидимою - короною.
Ще квітень дощем омиває цю землю родючу,
В квітках польових він ховається сонцем пекучим,
Там сміх дітвори не лунає в провулках цих диких,
А світло вогню не засяє в будинках великих.
Та це був урок, після нас ще на три покоління,
Що сила ядра і єнергії не безневинна.
То ж пухом земля, тим , хто першим пройшов через пекло
І низький уклін за життя і за нашу безпеку!
Да-а, никогда не задумывалась о названии. А здесь, реально, тот случай, как корабль назовешь...
Горькая реальность, всемирная трагедия, тяжелая тема.
Лепесток відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Мою сім"ю не зачипело а от сусіда... Від болю повісився на дверній ручці. Мене запросили виступити до Дня Чернобиля і я уявила як це болить рідним. Отримала, те що отримала... Дякую що прочитали
на часі - а замовників експеременту на ЧАЕСі так і не відшукали і не відшукають... З тієї дати почася наш зсув у прірву (якщо уважно вернутись в минуле)
"кольчугой", "невидимой" - це рос. закінчення - українською буде - "кольчугоЮ", "невидимоЮ"
Лепесток відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, інколи мені важко, думаю я російською, але серце Українське