Знов розфарбують кров'ю рештки дня
І знову втрати біль про себе нагадае
Приходить ніч, ще бижче глибина
І тіні знову оживають
Виходиш ти, твій страх живе
Погоні дня, жах смерті, подих Мари
Ти Віда, цим затаврована
і храми зачиняють двері
Ти вижила й життя дала
Вся сила, а від тепер і право
Але і тепер не мстишся,
Хоч і сила знов твоя.
Ти мати що відае про таємниці трав
Земля родить прям перед твоєй ногою
Будь-яка хвороба тобі підкорена,
Ти втішити будь-яке горе.
Нехай це слово вже зневажили 100 раз
Але нехай звучить над проклятой землею
Ти Відьма чим благословенна
З тобою світ і я твій син з тобою
