Вже хочеться кусатися! Як скоро
Короста жадності руйнує розум наш.
Лжепатріоти криються в офшорах,
Який до біса тут віршований Парнас.
Не до віршів… Літають в небі гроші,
Зроби лиш крок у бік від рівної стезі,
А там дівки на ляльок дуже схожі,
Ще владна нечисть у подобі діячів.
Скрипить перо, оспівуючи долі
Тих, хто ще з нами поряд і кого нема.
Пристойність – атрибут благої волі,
Вона свята для нас, для інших – мішура.
Можливо, сонце і до нас загляне,
В тьму корупційних обіцянок, блудних слів,
Відкриється вікно для честі й шани,
І свіжий вітер освіжить наш затхлий дім.