Давай поговоримо? Години зо́ три!
Я буду малювати тобі сни лише охрою,
Стискати плечі настільки довго,
Щоб ми втрачали більшість слів,
Які ми так бажаємо, в два подихи,
А хочеш обійму?
А пальці хаотично будуть тьохкати,
Безмежну височінь лиш будувати, всих тих почуттів,
Що наче кров у жилах,
Застигає, а кохання ллється лиш вогнем,
У три цілунки,
Перший -ти,
А другий -лиш тобі,
А третій -лиш тебе.
Поскриптум. Серце дуже сильно йокає,
Чекає лиш тебе..