Кожен знайомий такт. Ні! Кожен з твоїх ударів
По чорним та білим клавішам старого роялю,
Відкривають один із трьох священних порталів,
Що ведуть до джерел, де я завжди сили черпаю.
Влучно й тонко, майстерно й вправно, з кожною нотою
Зникає агонія, і кров б'є в жилах по колу.
Разом з нею й суцільний морок біжить зі скорботою,
Світ за очі, де смертні їх не побачать ніколи.
Нарешті нас залишили в двох, серед літньої ночі.
Ти моя берегиня, тобі видно все звисока,
Ти керуєш життями, твої увертюри - пророчі,
Я закоханий в тебе - музика!
https://vk.com/sb_poetry
