Холодна кава, гарячий подих,
Остання злива навколо нас.
Занадто довго, на мій же подив,
Я приділяла тобі свій час.
Ніхто нікому не винен правди,
Бо так і дійсно буде безпечно.
Якби ж хоть долю якусь і знав ти,
То все між нами було б доречно.
Та ми в омані. І так безглуздо.
Життя не знає і свого сенсу.
В душі - нікого. На серці - пусто.
Від смс-ок зламався сенсор.
Від смс-ок зламався розум,
І терпнуть пальці строчити вІрші.
Занадто довго ми були разом.
Що може бути для нас ще гірше?