Заворожена тобою і натхненна,
на побачення до тебе я спішу.
Хвацько затягну стремена
поскачу...а може й полечу...
Так чекала, довго виглядала
Падолистом увірвалась даль
Стримано з багряним святом
дощову вдягнувши лиш вуаль
Де зустрінемось...незнаєш
Може там де радості мости
Де замріяно зі мною покружляєш
відженеш ти тугу самоти...
Ну, а може, разом покавуєм...
як змінилось все в тобі
Хоч тебе із тисячі впізнаєш
Лиш вдихнувши пахощі твої
Не спіши...попрошу ти зостанься
так спокійно коли поруч ти..
Так люблю...люблю...чекаю
як приходиш-серце завмира...
Я тебе щороку виглядаю...
Осене..Ти серце моє..моя ти душа
