Ні, не шукаю. Не вдарю об палець - палець.
Слів на піску не читатиму, що писав.
ЛІТО - невдячний хлопчик... Злодюжка... Заєць...
Що у траві мого серця згубив окраєць,
селфі зробив на прощання і... П'ятами накивав.
Ніч наливає по вінця сливову тьму.
Ні, не сумую.
Як я за ним суму...
You...
Ты странный,
чувствую тебя телом,
сухость кожи и хлебный мякиш слов.
И если рисовать тебя, то
мелом,
соря крупицами на узкость стоп.
Повсюду в доме следы набела.
И стало быть белый любимый мой цвет,
что странно,
всегда любила серый,
"всегда" - это в одну из сред.
А в понедельник всё стало алым,
во вторник -ало,
ало в четверг,
из горстки пепла возжглись кораллом
и растопили лежалый снег
иные мысли, иные чувства,
иная, такая жаркая, кровь.
Ты странный,
телом тебя я чувству-
you, кожи сухость
и хлебный мякиш слов.
Гаряче, експресивно, сподобалось.
Закінчення - чудова знахідка.
--------------------------------
(вибачте за мої п"ять копійок, вони Вам, для посмішки)))
Що за невдячний пішов коханець
Літо спаскудив, залишив окраєць
Лише селфі з моїм серцем зробив
І злився мерзотник, поганець.
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Улянко, я ваші вірші коли читаю, у мене одна емоція: "ВАУ!" ...Так тішусь, що матиму змогу читати з вами з однієї сцени! (візьму з собою збірку своїх улюбленців, двоє уже мені підписали, ще ваша галочка для повного щастя потрібна ) Сонячного дня
уляна задарма відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мар'яно, балуєте мене...
Дякую, якщо моя галочка додасть Вам настрою і снаги - можна і сто галочок
...Так тішусь, що матиму змогу читати з вами з однієї сцени! (візьму з собою збірку своїх улюбленців, двоє уже мені підписали, ще ваша галочка для повного щастя потрібна 
) Сонячного дня 
