Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ПВО: Я тебе відпускаю, мій друже. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Крижановська, 21.09.2016 - 08:49
Чудово, коли крізь стільки літ, Ви відчуваєте хвилювання за Вашого друга. Кожна людина обирає власний життєвий шлях. Шкода, що Ваш товариш вибрав хибний. Нехай Господь пробачає нас, людей, за невірні кроки! Чудова присвята!!!
ПВО відповів на коментар Світлана Крижановська, 21.09.2016 - 13:26
Попри всі його недоліки, я вважав його за старшого брата. Я вмію скидати зайві емоції, але свідомість іноді нагадує: втрачена душа. Дякую за Ваше розуміння.
Світлана Моренець, 21.09.2016 - 07:27
Рідко вдається пронести дружбу крізь все життя: змінюються погляди, потяги... Залишається лише відпустити з миром (і щемом) тих, з ким не по дорозі. Особливо відчула це за останні три роки.
ПВО відповів на коментар Світлана Моренець, 21.09.2016 - 13:21
Дійсно. Я Вас розумію. Треба рухатись далі. Шкода, коли втрачені люди - втрачені ще й для Бога, а отже навіки. Дякую за візит і дружню підтримку. Ганна Верес (Демиденко), 21.09.2016 - 00:33
Я не здамся і сам довоюю(Замість тебе постане мій Бог), Та народ свій від пекла врятую – Бач, не сам, а із Богом удвох. Дружба, як і кохання, на мій погляд, не має остаточного пояснення, від чого народжується. Несподівано виникає така спорідненість душ, що одній без іншої уже не комфортно. В даному випадку такої гармонії вже давно немає, а значить то вже лише спогади. А журба моя скоро мине. ПВО відповів на коментар Ганна Верес (Демиденко), 21.09.2016 - 13:14
Так, Ви праві. Журба минає. Як каже російське прислів'я: Из глаз долой - из сердца вон. Але залишається жаль. Кожна людина по-своєму унікальна і має те, чого в інших людях знайти важко. А ще ж і частина серця іде разом, частина пережитого спільного життя.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар ПВО, 21.09.2016 - 13:16
Саме так. Як завжди, мудро і гуманно.
ПВО відповів на коментар Ганна Верес (Демиденко), 21.09.2016 - 13:59
Дякую. Я вчора опублікував іще один вірш - вчорашній. Якщо цікаво, завітайте. І коментарі перегляньте, якщо маєте час.
Микола Карпець)), 20.09.2016 - 23:19
Так, Друже, життя така штука, що і не знаєш - де втратиш, де знайдеш....
Микола Карпець)) відповів на коментар ПВО, 20.09.2016 - 23:55
А як Ви цей смайлик викладаєте?.....з мобілки, чи з повноцінного браузера....і якщо у вас не мобільна версія, то який браузер дозволяє додавати смайлики, які знаходяться на вкладках, в таблицях, а не ті, які безпосередньо під вікном для вводу тексту...дякую...
ПВО відповів на коментар Микола Карпець)), 21.09.2016 - 00:31
Ні, не мобільна версія. По-перше, я деяких пам'ятаю коди: наприклад, цей має такий код - : hi : (тільки без пропусків). Але якщо хочете дізнатись код якогось іншого, то відкриваєте таблицю з необхідними смайлами, виділяєте потрібний смайл, наводите на виділене курсор і тиснете праву кнопку мишки - вискакує віконце з опціями, внизу опція Проглянути код -на неї тиснете, відкривається таблиця кодів усіх смайлів. На який код наведете курсор - на відповідному смайлі з'явиться значок. Запам'ятовуєте код і вписуєте його в коментар. Велика морока, але я часто працюю з кодуваннями, то виходить автоматично. - : writer : Микола Холодов, 20.09.2016 - 21:22
Тема чоловічої дружби для мене є хвилюючою. Останнім часом, спілкуючись із своїм онуком, обережно торкаюсь цієї теми. Ваш вірш може стати у цьому для мене доречним. Обираю.
ПВО відповів на коментар Микола Холодов, 20.09.2016 - 22:14
Я буду від того тільки безмежно щасливим. Вірю, що Ви зможете настановити на вірний шлях. Наші хлопці мають бути справжніми мужчинами. Вам вдячний за оцінку.
|
|
|