Місячне світло вперлось в туман. Та тепла там нема…мороку храм. Думка летить в теплі краї. Там де є ти, де обійми твої. Сонця промінчик душу нагріє. Росою туман на траві посивіє. Веселка з краплинок радістю бризне. Я зустріну тебе…хоч уже пізно…
ID: 694665 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 16.10.2016 09:28:25 © дата внесення змiн: 16.10.2016 09:28:25 автор: nikola148
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie