|
Дізнаюсь з постів Ю.Бутусова на фейсбуці https://www.facebook.com/butusov.yuriy і також з періодичних інтернет видань, про нескінченні втрати на фронті неоголошеної війни під незрозумілою назвою АТО, і стає так прикро і боляче, така бере лють на ворогів за всі роки страждань і мучень, за всі ті батьківськи сльози, ще с часів Майдану і до цього самого дня. Здається, що не буде цьому кінця і краю, як і немає чіткого плану вирішення цієї підступної війни, бо якби він був, то вже б не лилася наша кров, а Мінськ – це така сама фікція замирення, якою була Зборівська угода, наприклад.
Мені зрозуміло і очевидно тільки одне, вже як аксіома: Майдан був спровокований ззовні спецслужбами РФ за для втілення у життя довготривалої чітко спланованої спецоперації дестабілізації України, першим планом якої було від’єднання Криму, а другим послідовно, також і Сходу і Півдня України. Не сталося, як бажалося, ми билися затято, без страху, три роки, не дивлячись на відсутність і неефективність всього: боєздатної армії, воєнної розвідки, сучасного озброєння, зв’язку, медичних спецзасобів, без чіткої координації родів військ, але встояли, з величезними втратами, але не дали пошматувати себе, не відступили, не здалися, помирали зі зброєю в руках, і гарно теж підсмажували "їхтамнетов" і у ДАПі і в Дебальцево на опарниках, наприклад. Досвід цієї гібридної війни безцінний, вивчати її дуже необхідно, так само як і історичний досвід боротьби наших прадідів, які чинили відчайдушний спротив окупантам всіх націй на нашій багатостраждальній Україні; німців, румунів, поляків, мадяр, кацапів, та безліч інших, які вподобали нашу землю в якості ласого шматочку безкоштовного "дарунка".
Нажаль гинуть найкращі сини України, які не хотіли більш терпіти знущання і терор колишньої влади і імперських шовіністів.
Ось тому і такий вірш вийшов, сповнений трагізму і символізму, бо не може зло і неправда панувати вічно, я в цьому переконаний.
***
Піде, впаде у забуття і прірву
Людської зневаги, проклятий тиран,
Замало крові було, мабуть, звіру,
Що він ще більше крові забажав.
Зібрав орду тварюк в людський подобі,
Дав зброю їм і наказав вбивать,
Всім вихвалявсь і кепкував у злобі
Нас Вільних, Сильних Духом покарать!?
Задовго ще помсти ножа точило,
І все чекало зручний час відкрить,
Війни підступної звіряче своє рило,
Щоб знову Вільний Дух наш підкорить.
Зненацька, по хижацьки, проти ночі
Він запалив все поглинаючи вогні,
І сльози відчаю і горя вкрили очі,
Що все живе без жалю у багні,
Він топить і руйнує без зупину,
Міста і села у вогнянім вінці.
Хіба пробачим Ми колись убитих у спину,
Синів України в донбаському кільці.
Не буде прощення їм! Братання теж не буде!
Нас Вільних Духом ворогам не підкорити!
Я знову бачу, як на Майдані плачуть люди,
Я знову чую, - «Герої не вмирають!
Герої не вмирають!
Герої не вмирають!»
Це означає – Будем Жити!!!
«Вони обидва, як двоє братів, друзів, пліч опліч приймали участь у самий небезпечний час революції Гідності на Майдані Незалежності. Обидва пішли добровольцями на фронт у складі добровольчого батальйону "Айдар". Обидва стали артилеристами мінометного розрахунку, і сьогодні їх професійне свято. Обидва загинули під Донецьком. Сьогодні герої повернулися на Майдан, щоби попрощатися з нами перед останнім у своєму житті шляхом у вічність, попрощатися з матінкою Україною, яку вони захищали три роки від російських варварів-окупантів. Героям слава!».
ID:
698382
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 03.11.2016 17:11:11
© дата внесення змiн: 09.08.2017 11:40:33
автор: CONSTANTINOPOLIS
Вкажіть причину вашої скарги
|
