Дві дівчини сидять в кухні. На столі – кава, коньяк, мартіні.
/П’яна розмова, сльози на обличчі/.
Я ж так його любила!!! Зустрілись ми з ним 8 березня. Боже, як символічно!
/Іронія, крива посмішка/
Потім /всхлип/, білий шарф, цілунки, обнімання...
/Повернення в минуле. Літо. Вечір. /
Він і Вона на лавці.
Він – Я хочу стриптиз!
Вона - Ага, зараз!
Він - Та ну...
Вона - А ми з тобою хто? Пара чи ні?
Він – Ну... Пара. А поїхали зі мною?
Вона – Куди?
Він – В Київ.
Вона – А поїхали...
/Повернення в теперішнє. Та ж кухня/.
Потім він гуляв з моєю подругою. Після цього повертався до мене і обзивав її шалавою та ідіоткою... /Всхлип. Пауза/.
А ти що?
А що я? Ідіотка я. Прощала і гуляла з ним далі. Потім він прийшов до п’яним, і я його послала.
Далеко?
Що, далеко?
Послала, далеко?
Так. Не повернувся... Його друзі говорили, що він мене кохав. Та я цього не помічала. А коли помітила, було вже пізно. І так я пропала....
/Камера в минуле. Осінь. Жовте листя падає з дерев. Вона йде до школи. В школі бачить його. Проходять один повз одного, не вітаючись. А листя все летить../ /Контрабанда. com. ua. "Озирнись"/
/Знову кухня/
Я за ним бігала, я втратила себе. Я бачила, що йому подобаюсь, але з кожним днем все більше в цьому сумнівалась.
/Камера в минуле/ /Вечір. Осінь. Та ж лавка. Він, Вона, та Її подруга/ / Вона у Нього на руках, Він курить//Слухають пісню "Вахтерам", гр. Бумбокс, співають. Потім йдуть проводити Її подругу/.
/По вулиці/.
Вона – подрузі: Все, до завтра!
/Йде. Він за нею. Мовчать/.
Вона – А що там у Насті з Олегом?
Він – не знаю...
/Мовчанка. На перехресті/.
Вона – Ти проведеш мене?
Він – Сама дійдеш.
Вона – Та пішов ти...! Так проведеш, чи ні?
Він – Ти ж мене щойно послала.
Вона – Так чи ні?
Він – Так.
/Мовчки йдуть. Стоять біля двору/.
Він - все, йди!
Вона - Я хочу подихати свіжим повітрям. Йди, чого став?
Він – Я дихаю свіжим повітрям.
/Мовчанка/.
Вона – Ну і чого ми стоїмо, як дурні?
Він – А що ти пропонуєш?
Вона – Пішли на лавку.
/На лавці. Вона тулиться до нього./
Вона – Мені холодно. До речі, що там у вас із Катеринкою? (Ніби невзначай)
Він – Як сказати... Ми з нею не зустрічаємося, але я вважаюся її хлопцем.
Вона – Цікаво.. ( Награно) А яка вона?
Він – Ну... вище тебе, старша на рік, шатенка...
Вона – Разумна? (з іронією)
Він – Так. Я б з дурною не спілкувався.
Вона – Ти ж знаєш, як я до цього відношуся. (щиро)
Він - Знаю. Не треба... Принаймні зараз.
Вона - І не треба мене з нею порівнювати. Я цього не люблю. (роздратовано).
/Підіймаються з лавки. Знову біля двору/
Наступний епізод /Він наманається повалити її на землю. Вона кричить і чіпляється за нього. Він її тримає, підіймає. Вони стоять, обнявшись. /
/Пісня Лами "Знаєш, як болить"/
Він – Мені треба йти. Мене чекають.
Вона – А ти мене залишиш саму? (награний страх)
Він – Так. Мені справді треба йти.
/Все ще стоять обнявшись/
Вона – А в щічку? /Показує пільцем на щоку. Він сміється. Махає головою./
Він – Ні.
Вона – А, я ж забула, тобі не можна зраджувати свою Катиринку. (ображено)
Він – Так. ( зі сміхом). Я пішов.
Вона – Пока.
Він – Пока.
/Камера в теперішньому. На кухні/
А потім?
Після цього не було нічого.
????
Лише дещо. Там, підбіг, смикнув, вдарив, поглянув. І більше ні-чо-го. А якось одного разу мені набридло те, що він завжди міг зробити мені боляче. В фізичному плані. І тоді я йому сказала...
/Камера в минулому. Шкільне подвір’я, зима. Він йде. Зі школи вибігає вона, у самому светрі, рудоволоса. Підбігає до подруги. Забирає куртку та сумку. Він підходить до неї, легенько вдаряє/
Вона – Не простягай до мене більше свої руки!!! Будеш їх до Каті своєї простягати!! (з ненавистю, люттю, ревністю, любов’ю)
/Він ще раз легенько б’є її/
Вона – Та ти що, не зрозумів??!! Будеш так руки до когось іншого простягати!! Не смій мене чіпати!! (голов переходить в крик).
/Камера в кухні/
І все?
Так. А перед Новим Роком я чекала дива. А воно не сталося, бо він раніше сказав, що в нас з ним більше нічого не вийде. А я ці слова запам’ята назавжди...
ID:
70358
Рубрика: Проза
дата надходження: 23.04.2008 17:45:15
© дата внесення змiн: 23.04.2008 17:45:15
автор: Парасоля Юлія
Вкажіть причину вашої скарги
|
