Як же так!? Я прогавив крилаті твої ракети,
Як же так, ППО моє мене підвело
Коли навіть усі "Урагани" і "Смерчі"
Не зрівняються з твоїм теплом.
Випадково ввімкнув я пеленг -
Тепер мушу бити на сполох,
Бо вловив незнайомі спектри,
Тут безсилі мої "Піони".
Ти рішуче пішла у наступ,
До такого я був не готовим.
Як так можна увагу красти
Роздивляючись крізь окопи?
Ти ввійшла. В моє місто, будинок, душу,
Ти пройшла крізь мої оборонні редути;
Тепер здатись в полон тобі мушу,
І стати тобою закутим.
