Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Ні там - ні тут - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ С.І.М.ка відповів на коментар Надія Башинська, 08.02.2017 - 07:27
Дякую, Надіє Хто зна, в яку сторону вітер понесе, де і коли відпустить Мар’я Гафінець, 03.02.2017 - 21:51
ні там ні тут - розп"ята між польотом і падінням...парасьолька - розчепірка, яке слово, правда? Розчеплена, розпанахана, розчепірена клаптям зависла між буттям-небуттям, розпачем і надією на новий подих сліпої стихії... Ах, Іринко, я навіть почуваюсь якось "поза" - таке дивне відчуття наче наші вірші самі між собою спілкуються та розуміються. Іноді таки найкраще що можна зробити - читати мовчки. Читаю С.І.М.ка відповів на коментар Мар’я Гафінець, 08.02.2017 - 07:19
Дякую, Мар'янко. Цей образ виник після перечитування твого вірша. Ти дуже тонко відчула оцю мить - "між буттям і небуттям", саме так і є.Частинки душ, вкладені у вірші, відчувають одна одну........споріднені Дійсно,- правильно "парасолька". Я, коли писала, думала про тип суцвіття, а вже потім глянула, що в кульбабки - це кошик, а не зонтик, тому, що в одному, що в іншому випадку, потрібно переробити.....десь...колись. Дякую, Сонячна Єлена Дорофієвська, 03.02.2017 - 18:02
Вирваний злим вітром Кульбаби зонтик в вільному падінні між двох світів безхатченком самотнім усе блукає, прагнучи покою. Зачепили ці рядочки до болю - в них щастя наче ніяк притулку не знайде... С.І.М.ка відповів на коментар Єлена Дорофієвська, 08.02.2017 - 07:23
Так, Єленко, вірш, справді, про відсутність притулку та блукання між "тут" і "там". Відчувати чужий біль, співпереживати його не кожен може. Дякую тобі за те, що можеш С.І.М.ка відповів на коментар Ніна-Марія, 08.02.2017 - 07:20
Дякую, Ніно-Маріє. Дуже приємно, що не забуваєте
|
|
|