UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Білицька: Пам’ять - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ НАУМ, 13.03.2017 - 18:23
ВІЧНИЙ ПОШУК БЕЗУСПІШНИЙЯк нам далеко до духовної свободи, Ми ще в Ярила древніх пелюшках! Завзято колядуємо, не знаючи турботи, Еліта очманіла – явно їде «дах»! Їм байдуже і невтямки хто народився: «Предвічний Бог», чи Божий Син…. Побожність їх –в традиціях, вертепах, А Слова Божого не знає ні один. Обдурені байками самозванця Костантина* , «Священні» єресі так щиро бережуть. Не відрізняють Батька, ані Сина, Спотворили всю християнську суть. «Звізду» волочать по майданах – Ту, що до Ірода «царів» лукавих привела. Козу з чортами у вертепах водять, Вже досягли в знаннях самого дна. В захопленні марнім вбачають «ідентичність», Пітьми середньовічної відлуння їх трима. Пихато морщать лоб, вдивляються у вічність, Та через гордість в них розважності нема. До нині їм Христос «рождається» щороку, Дарма, що Він від Бога Вічний Цар. Вже Боже Царство світить на порозі, На суд всесвітній вже готовий Володар. * Костантин – римський імператор зійшов на трон Західної Римської імперії в 306 році н. е. Від 324 до 337 року він правив як єдиновладний правитель Західної і Східної Римських імперій. об’єднав язичницьку і християнську релігії Вітаючи Константина в Римі, язичницький сенат проголосив його головним августом і великим понтифіком, тобто верховним жерцем поганської релігії цієї імперії. У 325 році н. е., все ще неохрещений, він очолював перший великий вселенський собор «християнської» церкви, на якому було засуджено аріанство й укладено положення головних вірувань, назване Нікейським символом віри. «Константин так і не покинув культу сонця й викарбовував зображення сонця на своїх монетах». «Католицька енциклопедія» (англ.) |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
