(за мотивами вірша)
Костянтин Бальмонт "Весна"
із циклу "Весняні мотиви. Срібна доба"
Ген берези білокорі
розгорнули листя враз,
краплі падають прозорі,
ніби сльози від образ…
Дощ іде, а сонце світить,
стрази на траві блищать,
кожен цю красу помітить -
справжню Божу благодать!
І, відчувши хвилювання,
доторкнеться до кори,
бачачи таке єднання
сонця, стебел і води…
І увійде в наші мрії
ніжна свіжість новизни,
радість, щастя і надії -
свято вічної весни!