Стогне дерево й звір на морозі.
Птаха квилить і пада. Журба!
Замаячить Кабан на дорозі –
Його час, його вік і доба.
Ось напаримо в печах зерна.
Що пророчить нам рік Кабана?
… На Савки був мороз, іній файний –
То ознака, що рік урожайний.
Роботящі ми люди, не злі –
Буде м’ясо і хліб на столі.
Мир і спокій у домі, не сварка.
Ковбаса буде, сало і чарка.
Ми співали гуртом, гомоніли,
Доки пити і їсти схотіли.
Щастя хазяїну!
І дружині!
І діткам!
І внукам!
А нам – з вашої ласки –
Кусень хліба, кавалок ковбаски
Та четвертинку сальця,
Та на хлібець – смальцю,
Та кашки пшоняної глечик,
Та молочка топленого з печі,
Та наливочки,
Та перцівочки.
А як все це з’їмо, попрацюємо,
То й господарів поцілуємо.
