Ніби компас надійний сяють твої сліди,
І зухвало відблискує в них ранкова роса,
Я б сховала тебе, та не знаю куди.
Ти тікаєш, і страху у тебе нема.
М"яко стелиться стежкою з листям трава
Я руками торкаюсь відбитків коханих лап.
Може втратити все не найбільша біда,
А без тебе бути не знаю як.
І до моїх ніг підпливають кити
Тихо просять зріктись, не робити останній крок
Їм на спини падають мої мости,
Що згоріли й прийняли цей урок.
Відворотним зіллям палали серця
І заплакав над нами раптово Бог
Не зловити вітру, немає ловця
Розбігаємось, павутиною нових тривог.
