маю нового велосипеда: то дуже добрий велосипед.
ти можеш ним просто кататися,
а можеш і мчати конкретно, та все вперед і вперед
з корзиною на багажнику, дзвоником,
а ще ж навіть дзеркальце є! –
все тобі гарного настрою, і респектабельности,
і впевнености в собі додає.
ти можеш брати його у мене коли завгодно,
він крадений – та то не страшно, й кажуть, страшенно модно.
ти дівчина, що дуже добре ладнає з моїм захаращеним світом.
дам тобі будь що схочеш, бери собі майже все,
ти дівчина, що популярність і славу,
і репутацію, й гроші мені принесе.
також я маю начальника-гнома:
то постать, хоч малопомітна, та широкошпарко відома –
зможеш його духопелити й бити,
і катрупити, і упосліджувати, і непомалу гнобити.
він паскудний, мов кіт, а так, загалом, нічого:
помірковано шолудивий і кульгавий на ліву ногу.
ти дівчина, що безперечно ладнає з моїм недоконаним світом.
дам тобі все, що схочеш, і навіть майже все.
ти дівчина, що популярність і славу,
і щастя, і гроші мені принесе.
ще я маю армію пряникових чоловічків:
і той чоловічок, і той, і той –
з них кожен – ромео, отелло, і гектор, і безименний герой,
що ненавидить і лицемірів, і книжників, і рушничків, і п'яничків,
і навіть гиндиків, і гнидликів, і все, що за приклад даю:
бичків, кабачків, полуничків і хничків;
а тебе – шануватимуть, заради тебе
накладуть головою в бою.
ти дівчина-світло, що дивостайно ладнає з моїм суперечливим світом.
дам тобі все, чого схочеш: в мене є майже все;
ти дівчина, що популярність і славу,
і радість, і гордість, і гроші мені принесе.
маю також в себе вдома підозрілу мишу.
вона мені забезпечує абсолютну тишу,
ти зватимеш її, як схочеш; я її досі зову своєю
мишою-хранителькою-музою віршомузею,
а музей – то моя славнозвісна хата, що продається,
а продасться лиш, може, українській державі, здається.
ти дівчина, так, – що так милостайно ладнає
з цим моїм, бляха-муха, яким? – не залежить яким, та все світом.
дам тобі все, що я маю, і навіть більше, ніж все.
ти дівчина, що популярність і славу,
і натхнення, і гроші, і чаю мені принесе.
тут є кімната, що в ній маю звичай
то дрімати, то чаювати, то з музиками слухати,
як бородатий письменник вирушив в море сам,
без нікого ловити якусь там риму.
схочеш – бери й письменника: чесно тобі віддам,
хай буде наше. ходімо ж, обидвоє вдвох увійдімо
до нової історії майбутнього добросусідського людства;
а теперішнє – лиш підлатаємо, визволимо
та врятуємм від жмикрутства, смутку,
і лукавства, й самого лукавого, й нежитю, і марнославства,
і нудьги, й кочерги, й золотухи, і глупоти, й недовірства,
і від морально-фінансово-ідеологічного банкрутства,
і від такого-всілякого малоприємного звірства.
– і від ліро-епічного зрадництва, і від трагічної пози –
лиш залиш йому трохи нехлюйства та життєво-потрібної прози
за твором: bike, pink floyd
ID:
738114
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 17.06.2017 00:24:56
© дата внесення змiн: 17.06.2017 00:39:13
автор: smack jack
Вкажіть причину вашої скарги
|
