Був просто вечір. Вечір в Лісабоні
і смак солодкий ginji на губах,
два голуби тулились поруч сонні
і ніч летіла на семи вітрах.
Здрімнула Тежу змучена від спеки,
над нею міст, немов гігантський птах.
А білий парус вже відплив далеко
не вернеться... десь пропаде в світах.
Туман на воду кинув легку льолю,
дрімали рибаки в старих човнах.
І запалили сині жирандолі
акації у парках і дворах.
Був літній вечір. Вечір в Лісабоні
вже вийшов місяць ворожбит і маг.
Хтось грав натхненно джаз на саксофоні
заслухались зірки на небесах.
Оксана Максимишин-Корабель
27 червня 2017 р.
Португалія