Я компаси життя в руках кручу невміло,
Бо загубив орієнтири твій причал.
І жало,що в руках тремтіло,
втіснилося в грудях.
Забуте ?Бути!Забувати?
Та чи навчили ми того ,що нас навчали?!
Грозами - ураганами - смерчами Думки рояться в дурній голові.
Море по плечах вже плеще,
Дні розминулись старі і нові.
О зорі!Як давно мені світили і розставляли диво - шлях.
І як давно із долею ішли ми в степах-серпах...
Я компаси життя в руках кручу невміло,
Чи молода,чи час такий настав.
Згубила у душі орієнтири:
Тривога й жах.
Біжить за коси вирива твоє буття
Минувшина.Минуле.Я була?
