Тато —
слово отруєне страхом,
слово отруєне
запахом поту і перегаром,
стиснутими зубами,
зім'ятим простирадлом,
ґвалтом серцебиття,
благанням,
щоб наступний удар
був останнім
наступний
наступний,
будь ласка,
наступний.
Слово
в казані тілесної пам'яті
закипає разом з отрутую вуст
"Хочеш бути, як твій тато?",
з константивним нагадуванням:
"Ти так схожий на свого тата",
із проханнями в маленького Ісусика,
що жив усередині мене,
щоб тато більше не сердився
і щоб усе було добре,
щоб усе було добре,
щоб усе було добре,
бо так закінчувались усі молитви,
доки Ісусик в мені
не перетворився в перегній.
Слово
проникає усередину,
дере горло,
мов вушна паличка,
встромлена у вухо надто глибоко.
Чути його боляче,
це слово означає страх,
тому для мене з'явилось інше —
"Батько"
і лише так, я називаю людину,
що колись пішла із мого життя.
Я перестав чути страх,
але тепер боюсь, що колись
до мене на коліна присяде сонечко
із Ісусиком усередині
й обізве мене
страхом,
потом,
перегаром —
татом.
"константивним" – можливо, тут помилка; "такий схожий" правильно; раніше там "слово в казані" – доречніше було б "в казанні"; або цю гру слів тут виявити ясніше
константивним — швидше, новотвыр выд англыйського "constantly", хотілось саме цього звучання. "Так схожий" — це суто копіювання мови, пряма мова, якщо завгодно, стала фраза, тому знову жертвую грамотністю задля поетичності. "В казані" від слова казан, а не від "казанні" — "говорінні".
Гармонії в душі і з навколишнім світом,творчого натхнення! 
