Перлиною, що важко оцінити,
Лежить моя земля, неначе спить.
Горять свічки каштанів.
І бузковий, солодкий смак ворожить,
На життя.
На схилах рідного Дніпра,
Сади рясніють білим цвітом.
Ліси шепочуть. І неначе
Величне зцілення душі,
Свята Софія і дзвінниця Лаври.