Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Іванова: ДОРІЖКА ДО РІДНОГО ДОМУ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анфиса Нечаева, 09.12.2017 - 23:01
*М-оя печаль, тут смуток мій навіки, У-се, як юнь, не вернеться назад...* До сліз, до болю... Згадалось своє... Вдячна Вам за Ваш вірш
Любов Іванова відповів на коментар Анфиса Нечаева, 10.12.2017 - 14:29
Безмежно вдячна Вам. У багатьох людей думки, внутрішні відчуття такі, як і у мене, десь перекликаються долі... Спасибі, що читали і залишили свій відгук...
Фея Світла, 09.12.2017 - 22:53
Ваш вірш напрочуд милий і щемний... Моя головна героїня не така, на жаль А які гарні образи у Вас! Краса! Фото, мабуть, Ваше? Спасибі Вам, Любонько!
Любов Іванова відповів на коментар Фея Світла, 10.12.2017 - 14:27
Дякую! Дякую! Дякую! Фото не моє, взяте з інету. Нам нема куди повертатися уже понад 38 років... Але ж і з роками боліти не перестає... Мій вірш не кращий Вашого, просто інша тема...
Любов Іванова відповів на коментар Амелин, 11.09.2017 - 14:22
Вот когда ты без шляпы... твой коммент имеет тройную силу...
Любов Іванова відповів на коментар Троянда Пустелі, 10.09.2017 - 13:05
Та така реальність... таке життя...
Любов Іванова відповів на коментар Радченко, 10.09.2017 - 11:04
У багатьох авторів, читачів нашого віка - точно така історія.... Дякую, Оленько...
Ярослав К., 08.09.2017 - 16:20
"Тут смуток мій навіки..."-що тут іще додати... Чудово написано, Любо.
Любов Іванова відповів на коментар Ярослав К., 08.09.2017 - 21:05
І нікуди від цього не втекти... Ми зростаємось з цим, допоки живемо... Дякую, Ярославе!
Тетяна Луківська, 08.09.2017 - 10:03
Ото і я так кружляю щорічно біля хати уже не нашої, дякую за спогад, Любонько
Любов Іванова відповів на коментар Тетяна Луківська, 08.09.2017 - 20:58
Тоді ти мене, моя хороша, дуже розумієш...
Любов Іванова відповів на коментар Світлана Семенюк, 08.09.2017 - 20:52
Безмежно вдячна за розуміння і підтримку, Світланочко!!
Любов Іванова відповів на коментар OlgaSydoruk, 08.09.2017 - 20:49
Дякую...Усе це живе в моїй пам"яті, в моїй душі і серці!!!
Валентина Ланевич, 07.09.2017 - 23:19
"Усе, як юнь, не вернеться назад..." Так зворушливо-гарно, Любонько!
Любов Іванова відповів на коментар Валентина Ланевич, 08.09.2017 - 20:41
Дай боже, аби доріжки вели до відчинених дверей у сіни... до світлиці, де чекають батьки... живі і здорові...
Світлая (Світлана Пирогова), 07.09.2017 - 22:25
Душевно, Любочко, ніби про стежку до моєї рідної хати написала, все так схоже."М-оя печаль, тут смуток мій навіки,У-се, як юнь, не вернеться назад..." Любов Іванова відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 08.09.2017 - 20:40
Я знаю, у багатьох з нас залишилась тільки стежина... Вона і біль наша і неймовірна потреба повертатись туди хоч зрідка..
Михайло Гончар, 07.09.2017 - 21:54
Я,здається,не дуже сентиментальний,але"тремтять повіки"...Люба,глянь - буде час.Ніби перегукується:"В мажорі"..12.12.2014 ID:543225
Любов Іванова відповів на коментар Михайло Гончар, 08.09.2017 - 20:32
Дякую, Михайле... Зразу йду читати...
|
|
|