Казковою порою
Вважаю зиму я,
А що, хіба не казкою.
Хіба не дивом є вона?!
Та тільки придивитись
І раптом бачиш ти,
Які мороз шедеври
Малює на вікні.
І як у ритмі танцю
Кружляє білий сніг,
І як повсюди чутно,
Гучний, дитячий сміх.
Усе, що бачу я надворі
Неначе в кришталі,
Яскравим сяйвом срібла
Виблискує мені.
І звук якийсь лунає
У тебе із під ніг,
Та це ж рипить музично
Пухнастий, білий сніг.
Ось пісню загадкову
Наш вітерець співа...
Хіба це не казково.
Хіба це не дива?
Так, зимно на подвір"ї
Й морозно бува,
Але зима- це справжнє диво
І найчарівніша пора!