Koniec i początek
Wisława Szymborska
http://wiersze.doktorzy.pl/koniec2.htm
По кожній війні
хтось мусить прибирати.
Ніякий порядок
сам собою не зробиться.
Хтось мусить позгрібати уламки
на узбіччя доріг,
щоби могли проїхати
грузовики повні трупів.
Хтось мусить загрузати
в купах грязі і попелу,
пружин від матраців,
осколоків скла
і кривавого шмаття.
Хтось мусить притягти балку,
щоб підперти стіну,
хтось має засклити вікно
і навісити двері на завіси.
То не є фотогенічне
і забирає роки.
Всі фотокамери вже відправилися
на іншу війну.
Нам треба повернути мости
і відновити вокзали.
Рукави пообтріпуються
від засукування.
Хтось із мітлою в руках
згадує, як то воно було раніше.
Хтось слухає,
згідно киваючи головою.
Але вже поблизу них
починають крутитися такі,
що їм це буде нудно.
Ще хтось часом
викопує з-під куща
заржавілі арґументи
і приносить їх до купи сміття.
Ті, хто знали,
що тут відбувалося,
вимушені звільняти місце для тих,
що знали мало,
і менше, ніж мало,
і зрештою аж нічого.
В траві, що нею заросли
причини і наслідки,
хтось мусить лежати
з колоском у зубах
і дивитися на хмари.
