Мені мій ангел розказав.
Легенько в сон мій завітав...
"Поглянь, як світить ясно місяць
І як хвилюється туман...
А там вдалі десь грає флейта...
Солодка музика душі...
Малює ніч як срібна крейда
На скронях тіні неземні".
І очі розуміють раптом
Це все ментально як ця ніч!
Прийде й піде незмінним кроком
І день новий прибуде вслід!
"І все буде іти по колі.
А ти один на цій землі!
Ти день чи ніч? Дві різні долі
Сплились в твоїй людській душі.
Ну вирви ти якусь одну!
Та яка краща ти не знаєш.
Спіши ж бо нужбо! На краю....
Людські життя самі гуляють."
А що буде? А як буде?
А час іде. І не щадить.
Ніхто не знає що гряде
Чим привітає вкотре мить.
Бери що є. Твори що можеш.
І зараз! тут! ну нужбо йди!
Та знову сумніви говорять:
"Як мені знати? Що нести? "
"Послухай душу! Свою душу...
Відчуй на серці коливаня.
Твій час незвіданно пройде,
І ти підеш в своїх ваганнях"...
Прекрасно,сонечко!
