Блокуй мене, як напишу тобі сьогодні.
Чого ти б'єш мене щоразу і в кінці?
Їм вдвох так добре, подивись навколо.
Давай за руки обійдемо всі наші сліди.
Запишеш мені дубль двісті сорок п'ятий?
Який би прикрашав тактичні голоси.
Легкими нотами вагань короткочасних,
Як в перший раз, коли мурашки по спині.
Привіт, вкотре повідкриваю навстіж вікна.
Пишу і знаю, що десь там на самому кінці.
Хтось мені пише, дубль двісті сорок вісім,
А я читаю його тут, так наче це було вві сні.
