Хто ти є, людино, в цьому світі?!
Чи живеш ти, за законами добра?!
Чи душа твоя, спокійна в миті?!
Чи ключі від щастя, ти знайшла?!
Минають роки, проходять століття,
А душа людська - прожива буття...
Лиш той, хто на землі з вірою зумів прожити,
Той знає, що таке з любов'ю в небосхил злетіти.
Я озернусь, і бачу - рай у неземному світлі!
Дитячий сміх і щастя-миті!
Лиш той, хто, як маля біжить по світу,
Той вічно буде - квітнути у цвіту!
