Дівчинка перлинка,
любе ти дитятко.
Ясне моє сонечко,
доню- ангелятко.
Світиш ти для мене
зіркою ясною.
Пахнеш так солодко
квіткою запашною.
Личенько біленьке,
як те голубятко
Ніжне і привітне
моє ти дівчатко.
Слова, як та річка
із уст випливають.
Очка, як озерця
до мене всміхають.
Рученьками ніжними
як обгорнеш маму.
Так зігрієш серденько,
що сніги розтануть.
Дав Бог тобі вроду,
й талантів чимало.
Щоб ти їх розумно
в житті витрачала.
Щоб була ти гідна
й розумна дитина.
Тобою щоб пишалась
вся твоя родина.
Виростеш ти доню,
і в життя-дорогу.
Дай Бог - оминатимуть
всі людські тривоги.
Дай Бог - тобі щастя,
й здоровя міцного.
Щоб чужого научалась,
й не цуралась свого.
Мову не забула,
рідну солов'їну.
І завжди любила
Неньку-Україну.
Щоб людей любила,
батьків шанувала.
І традицій своїх рідних,
щоб не забувала.
Запамятай доню-
що життя безцінне.
Щоб пройти і не спіткнутись
треба бути гідним.
Бо як будеш завжди
про це памятати.
Будеш тоді моя люба
В радості купатись.
Руслана Ліщинська-Солецька
3 лютого 2018.
ruslana679@gmail.com
