НЕВІЛЬНА ПТАШКА
На чужині крутиться мати, як білка в колесі...
про себе не думає тільки про милих дітей,
живе надією, що прийдуть кращі дні у житті...
всі кути тримає в хаті ,щоб було як у людей.
Жила думками, що ось виростуть підуть у світ...
добрим словом оцінять її труд самопожертву,
педалі крутила щодня обливався із неї піт-
працювала важко, приходила ні жива ні мертва.
Від половинки, що взяти... хіба що у паспорті штамп,
немає від нього пітримки, допомоги, дужого плеча,
серпанковий час косив її молоде життя -автобам...
була капітаном корабля, і все вирішувала сама.
Днями гарувала, як віл в жару спеку і в зливу...
проти вітровію, ішла в життя до бажаної мети,
немов орала чорнозем засівала зерном ниву
тішила себе, що прийде час і осяє її стежки.
Літа за літами бігли, як прудкі бистрі коні...
все хотіла встигнути, зробити допомогти усім,
а сама як та вівчарка на ланцюгу на припоні...
день і ніч ,у наймах -невільна пташка у тілі живім.
І всім на світі, хоче вгодити батькам і дітям...
щоб не перед ким не бути у боргу в житті ,
надриває в тілі жили і любить красу світу
милуєтьтся, як цвітуть ніжні квіти навесні.
Б'ються в голові думки, як сполохані пташки...
жаль туги розриває груди рве на шматки,
у безсонні ночі молиться до ікон, як монашка
летять роки , і засріблились коси від сльози.
А в дітей, убогі черстві кам'яні байдужі душі...
на чужині ,більше втратила чим віднайшла-
і каже, сива голубка,,, що працювати мушу''...
бо у порожній хаті не бачить сонечка тепла.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
Аж душа заболіла...до сліз. Так воно і є гроші заробила а любов втратила і діти без любові виросли чарствими і бездушними. А хотіла ж, щоб на краще, та хто знає де те краще...
О ,як Вас шкода, слова щемні..Насипали й мені солі на рану
Вже пригадаю свої миті життєві
Болить душа,як почую про чужину...
Шануйтеся,я Вас благаю
Щиро від душі терпіння,здоров*я бажаю!!!