Співала у саду моїм синичка,
Веснянку мабуть, щиру і дзвінку.
Почула пташка, що вже скоро прийде.
Весна - красуня в зорянім вінку.
Співала гарно, виразно й привітно.
Так, що у жилах стигла кров.
Вона співала про святу і грішну,
Свою жагучу пісню про любов.
Бо і любов приходить, наче весни...
Підкрадеться нежданно і теплом -
Обійме ніжно, лагідно всміхнеться
Й лишиться там, де хороше обом.
Де у закоханих горять від щастя очі,
Й життя пливе, як добрі віщі сни.
І чується синички гарний голос,
А це - прихід жаданої весни.