Чому, отак, воно ведеться?...
Багатий, з бідним не знається,
Та з королевою пішак…
Бо в пішака відчутний брак
Дзеркал та брязкотець відомих,
Тому нема серед знайомий
У королев, багатіїв
Тих невідомих пішаків.
Але облуда зла, як квочка.
Хто зна, чекають біди де та як?
Був багатій, а став бідняк.
Та з королеви тільки клоччя.
Пішак по дошці підійшов
Та королеви не знайшов.
Давно вже скинули з дошки
Ту королеву пішаки.
Отак буває, що та як,
Що крутить матінка зозуля
До королеви ріс пішак
Та ось зросла лишень та дуля.
Не пніться люди до господ
Живіть собі та без панів.
Нехай багатим став народ,
Насправді, а не серед снів.
