"Горе вам, коли про вас усі люди
будуть добре говорити…"
( Ап. Лука)
Та горе всім, помпезні, горе!
На горі шат хита; –
а він лиш добре вам
говоре!
Та в мені кров гірка; – Кармелюка!
Де шат хита,
шум на горі хита!
А з башти до канйону – на руках!
В бурі, в бурі творить стрибка!
Так ту мотузку і вкривала кров –
свята рука! –
а шат спита;, а шат хита;,
а шум– нагірний!
Усти;ме! глухарі вікам!
натворено!
Чи не правий щонайуніверсальніший –
Лука?..
І ви, «благообразниє», риби в воді,
Це при найживійшому мені,
розкинулись у всіх п’яти-шести
материках!
А у мені кипить і дух! і кров!
вільняцьке на Поділлі не ярмо;–
полин!
Я Бога сам із юності боров!
Любовю!
Де ви, порядні зво;лочі,
були?!
Що їли?
несли, доносили?
куди й чиє ребро,
і підребе;рця?
Гарно вам у серці?
Знов – лиш яке дозволене говорите?
Дозволене –
й лиш на сміливість, що дозволена! –
говорите?
Відвагою Павловою всі горите;??!
Лиш попадіться мені в руки, попідго;рники!
заникані сміливі козаки!..
Бо в тих жінок, які будуть одспівувати
чистих нас –
будуть в руках трястись
як при Устимові – ога;ри!!
Та намалює, зці;лить ще й опише нас
Лука!
Там шкури всі поодстають! –
у всіх у примунди;рених –
разом з подільськими припа;рками…
Ви ще не чуєте!
Бога забули – будете відхаркувать!
Ви, після, Бога вже не присука;ли,
ні, не просили, і не принука;ли…
і не молили,
ні! мільйон тижнів – як він: з-за грат!!!
І завтра скажете до мене: брат…
Ганьба моя! –
при моїй стелі ви, всесвітні боягузи,
і самокастрати!!
мов перепе;ли у огромненьких хатка;х…
хладні незда;ри…
«благообразниє» ! у всіх шести материках,
баби ви, не чоловіки;!!..
Бездухі, Він жде:
ану де серце добре
та кріпка рука!!
Ще б поборотись !
Кожен – собі…
Якої б вам фігні про мене
напоро;ли!...
І чи не правду вам казав святий,
щонайморальніший Лука?
З БОГОМ, корисні собі?..
В дитинстві травма ваша –
й вже, ові;лені, в віках.
Так, не було на вас святителя Кармелюка!
А він з канйона утікає,
біжить, біжать гаї! –
і його прикрива;ють! –
ось, бачить її ! –
і він її обнімає…
Бога Живого!
Живого Бога –
у любимій ній…
Бога Живого прославляє!..
15.12.2006
ID:
790269
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 04.05.2018 10:50:23
© дата внесення змiн: 04.05.2018 10:50:23
автор: Шевчук Ігор Степанович
Вкажіть причину вашої скарги
|
