Про що мовчиш коли приходить ніч?
Коли чеканню вже немає меж,
Коли вдесяте падаєш-встаєш
Вся складена із різних протиріч?
В броні зі сталі, в ніжності з пісень,
Із заперечень усього що є,
Ти знаєш правду. Прийде новий день
І глибиною в 20 тисяч льє
Ошпарить лист. Від кого - краще б ти
Й не знала. Квіти на вікні.
Тобі байдуже. Треба якось йти
Наперекір. Ти любиш у броні.
Ти знаєш все. Ти сильна як завжди.
Ти стільки всього встигла пережить!
Цей лист для тебе як ковток води,
Дарма, що знову мучає, болить.
Приходить ніч. Ти - вічна глибина
Яка в собі захоплює світи.
І краще б підірвати дотемна
Його невчасно спалені мости.