Людям потрібне кохання, як у кіно,
Таке ж безмежне, як пишуть в книжках,
Щоб гріло, як сонце у темне вікно,
Щоб нога в ногу по довгих стежках.
Кохання таке, як в "Провині зірок",
Щоб вічність давало за декілька днів.
Щоб так, як в "Титаніку", попри злий рок,
Щоб серце палало мільйоном вогнів.
Як в історіях Марка Леві́, надприродна любов,
Що поєднує ангела й демона.
Як почуття Гетсбі до Дейзі, який знову й знов
Шукав з нею зустрічі, навіть у темряві.
Такого, як в Снейпа любов до Лілі́:
Після довгих рокі́в і назавжди.
Крізь моменти веселі, прості і сумні,
Кохання таке, як в "Щоденнику пам'яті".
Як в "Поспішай кохати", сильного почуття,
Що житиме вічно у серці,
Щоб пережити те ж палке відчуття,
До са́мої смерті не втративши честі.
Люди можуть творити кохання в житті,
Про яке вони читають у книгах,
З головою тонути, не ритись в старому смітті,
Серця зігрівши таку тонку кригу.
