Все з чистого листа почати,
Як тільки народився.
І вже життя ці сторінки заповнюють знайомі лиця.
Як народився ти,
Вже пишеться сюжет.
Хто ти?
Твої батьки?
Який ти?
Звідки?
Все це прописано завжди.
Та є питаннячко одне.
З якої же сторінки,
Ми починаємо писати життя своє.
Невже в кінці книжки?
І що за книга це така?
Про що в неї напишуть?
Як кажуть, з чистого листа!
Але ж батьків не перепишеш!
Ні вік, ні стать та й зовнішність не зміниш.
То ж в книжці що?
Які слова?
Які ми у цій книжці?
Що хочем стерти?
В небуття відправити тривоги.
З початку розпочати жити.
А хіба можна?
Можливо змінитися самому,
А не життя змінити.
З чистого розпочати – нічого.
Своє життя створити.
Не з чистого, а з білого.
Бо все минуле наше,
То ми, і неможливо на жаль інакше.
Тож з чистого почати, як тільки народився.
А з білого почати…
Себе перебороти,
І новими думками життя своє створити.
