Порину, порину, порину сповна
Зацікавлюсь цим світом, в твої очах
Не візьму до уваги твої можливісті
але повірю в тебе
здивуєш мудрістю думок,
відвертою історію
І не реальним почуттям гумору
зачаруєш злегка
що аж закрутиться голова
на прощання подаруєш впевненість
І скажеш просто.. бувай
Та на жаль,
скільки залишилося не сказаного?
Не побаченого, не створеного?
Не звіденого і не почутого?
Скільки, не знаю і Я
але здогадуюся що безліч
А все ж можливо і ні,
можливо цього достатньо?
І для Нас виділений тільки вечір,
в цьому безмежному часовому просторі
Тільки вечір,а вечір як ти знаєш наповнений таємницями
А також у вечері є щось чарівне і неймовірне
Маловато але все ж таки це був вечері,вечір наших таємниць
