Ой, летіло листя,
жовтенький листочок,
а із хмарок щільних
падав дрібний дощик.
Та ж іще не осінь,
квітне сумовито:
іще місяць серпень
і спекотне літо.
Літечко пом’якло,
бо ідуть дощі,
рясно подарують
квітів і трави.
Трава зелененька,
яскравий газон,
жовте впало листя,
як осені фон.
Осінь приміряє
яскраві строї,
тихо прибуває
в усі ночі й дні.
День уже коротший,
прохолодна ніч.
тихо ходить осінь
і шепоче: ”Ждіть...”
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803848
16.08.2018.
Світлина автора.
Парк імені Т.Т.Шевченка,
Івано-Франківськ.