НЕ ПОСПІШАЙ ,МОЄ ЛІТО У ОСІНЬ!
О не поспішай, моє літо у осінь!
Не поспішай, не відлітай птахом удаль!
Прошу, тебе зупинися мить, ще трохи!
Дай, налюбуюсь, як квітне, цвіте розмай!
Намалюй, сяючий -рожевий світанок!,
У вікні-схід сонця золотій короні,
Я своїй доленьці скажу:"Добрий ранок",
В обіймах ,зацілую уста долоні.
У садочку ,нарву троянди червоні...
Увінчаю ,пелюстками на покривалі,
Доранку ,заласкаю у ніжнім слові...
Поведу ,до зір ,де нема.зими печалі.
Запрошую ,друже у зоряне літо!,
Поглянь, як зоріє волошка у полі?,
Над берегами ,шумлять кленові віти-
Тут все для двох ,для щастя, та любові.