Вечірній снігопад відваджує від сну,
цяткує шибу зграями сніжинок,
господарці зимі під сосонку рясну
наносить кучугуру на зажинок.
Приховує стежки в безлюдному дворі,
зірки раніш засунув у кишені.
Під світло ліхтаря злетів пухнастий рій –
метеликами пурхає у темінь.
В захоплені чолом тулюся до вікна,
дивлюся на оте грудневе диво.
Хай вибачить моє відступництво весна,
бо взимку теж буваю я щаслива.
11.12.18
(фото з інтернету)
Так Галю - пораділо нас сніговою заметіллю при -1, та вже згодом все тане. Крим є Крим. Гарно описала стан природи і душі. Всіма силами нас тягне до СВІТЛА. Та не всі чують її призиви. Дай Боже почуттів Добра людям, не блукали б все життя у його пошуках.