Теліфон (Гумореска)
Взєла м в руки теліфон - засмучена ноче,
Шо м торкнула? Юш не знаю, світит світло в вочи.
Обертала то пудевча, кнопки натискала,
Як то світло маю зняти, то ніяк не знала.
Буджу Стефка... шляк го трафит з техніков тутешньов,
Таке мудре всьо довкола і таке всьо гречне.
Стефко тоже мордував сі - ніц з того не вийшло,
Так телєфон моцно світе, як в пса світіт єйці.
Дзвоню синови в пів ночи: - Шо юш з тим робити?
Така техніка пішла, жи не мож юш жити.
Каже син: - Візьміт пальцьом зверху тай донизу,
Палець моцно витирала, би не було слизу.
Світло лупит межи вочи, гаснути не хоче,
Певно трісну до підлоги- в грудях ми лоскоче.
Так їм пальцьом виправляла аж ми руки стерпли,
В вочах зорі сі світили, всі світи сі змеркли.
Знов до сина задзвонила, жи не мож згасити,
Каже: - То візьміт отвьортку, дайте ми юш жити.
Притігнула цілу паку всього інструменту...
Де отвьортку маю пхати? Теліфон з цементу?
А ні дзюрки, а ні дрота... шо маю крутити?
Світло вочи випікає, де го положити.
До пів ночи мій синоцьо голову морочив,
Так сі з мене реготав, аж му спухли вочи.
Потім каже: - Проведіть пальцьом по пантаї,
Шо телєфон має спільне до твоєї Галі?
Чого маю по тій Галці я пальцьом водити?
А би в глупім теліфоні світло загасити.
Ніч зійшла в страшенних муках... Син сі реготав,
Рано - вранці до села ледво сі дістав.
Пояснити дурній бабі світло як гасити...
Би вправляти теліфоном, тре курси скінчити...
(С) Леся Утриско
