Я затіваю прикрощам помститись.
Віддам вогню чи спробую втопити.
Усі одним стягнула мотузком.
Ще й звірила їх за незримим актом:
Чи всі на місці випадки і факти?
І ось шматує хмиз перед ставком
Дракон червоний жадними зубами.
І я туди жбурляю, ніби камінь,
Прокляту в'язку. А в придачу й злість.
Але багаття, вмазавши у сажу,
Мої страждання усього лиш смажить.
Для когось смажить, а само не їсть.
Ну, що ж, вода не так перебирає.
Он близько вир пінистим оком грає.
Мов кошенят сліпих, нехай ковтне.
Та на відміну від цих жертв, як змії,
Мої всі біди плавати уміють.
Гребуть на берег – мучити мене.
