Вечір...Калина...
Цвіт калини...Чарівні квіти...
Вони схожі на образ твій...
Неземні - вони Бога діти-
Буйно квітнуть в душі моїй...
Їх побачу,- згадаю тебе-
А згадаю - душа горить...
Цвіт калини - то витвір Неба,-
Незабутня життєва мить...
Із -за плоту - небесний трунок,-
Він звів з розуму не одну...
Цвіт калини - сум'яття юнок,
Шурхіт сумнівів вже по дну...
Очі сині, медові губи,-
Квіти білі, всевладдя рук...
Крило злету чи сльоза згуби-
Оця повінь чуттєвих мук!..
Кущі квітнуть, чарують, гріють,
Будять ніжність і шелест мрій...
Пестять очі...Несуть надію,-
Ними славен ти - краю мій!..