Воля або смерть
Там здобувалась воля,
Там панувала смерть,
Міряла силу доля -
Хлопці стояли насмерть.
Вили вітри разючі,
Бився об камінь смерч,
Сльози текли болючі,
В душу в’ідався корч.
Корчилось навіть небо,
Навіжено сніг стогнав.
Хлопці! Вмирати не треба -
Янгол обабіч стояв.
Кулі сичали пеклом,
Дзвони молили сил,
Смерть вижинала сЕрпом,
Йшли сини до могил.
Кров цілувала рани,
Квіти топили лід,
В небо неслись Осанни,
А на землі лиш слід.
Вічний їх слід, як Божий,
Юначий - такий молодий.
Янголи, в день погожий,
Стали в Небесний стрій.
В Небесному легіоні,
У війську Небеснім - в строю.
Здригнулась пам‘ять у скронях,
Торкнувши душу мою.
Мою і твою, мій друже,
І їхню, квітучу, весну,
В ній грози небесні, дужі,
Пробуджені з вічного сну...
(С) Леся Утриско