Чи визначене вже майбутнє?
Це грань, рух, знак, проміжок чи мить?
Воно безвладне чи могутнє?
Буде сяяти чи прогримить?
Воно туманне і водночас ясне
І маневрує між хмарами світів,
Спотворене і в той же час прекрасне,
І лишить відблиск між колами віків.
Воно і є, й немає,
Мов хвиля, котиться сповна кудись,
Все знає та не знає
Про те, що було та буде колись.
Воно хитке, і віковічне, мов скрижаль,
І до кінця, на жаль, нікому невідоме,
Плететься стежкою незнаною у даль,
Поєднує контрастне, звичне й несвідоме.
Майбутнє дійсне і в той же час незриме.
Не знаємо, скільки нам іще записано прожить.
Воно точне і водночас невловиме.
І які нам радощі та труднощі ще пережить?
03.02.2017