Моя країна – це фруктовий сад,
У якому усе квітне, в'яне та дає плоди,
Це різної структури бризки й град,
Котрі залишать явні та нерозвідані сліди.
Це віковий, премудрий ліс.
Це луки запашні ясні зелені.
Це соло тихих, гірких сліз.
Це враження, емоції шалені.
Це водойми, джерела дзвінкі
І життя, яке вирує, б'ється в них.
Це небесні потоки, хиткі
І ті, хто літає, мандрує у них.
Це те, що тут і під землею.
Це подих чийсь – незрима грань.
Це те, що тягнеться за нею
Кудись, туди в незнану даль.
Це все, що було, є і буде.
Це все, що крутиться, сміється та живе.
Це все, що пам'ять не забуде,
І радощі, і труднощі переживе.
01.02.2017
