Це горе усе ще болить
Десь там, у безодні душі.
Ці сльози, яких не спинить,
Ранять, мов колючі кущі.
Цей смуток затятий, тупий,
Який, здається, не має кінця.
І відчай безжальний, скупий,
Заковує рухи нащось в кільця.
Усе ще болить той пам'ятний день,
Коли мене зрадили, напризволяще покинули.
Ці згадки сидять у серці, мов пень,
Коли замість радості мені нікчемність розкинули.
І досі болить ця тягуча образа
Десь там, у глибині.
Тремтить в усіх кроках зловісна відраза,
Десь там, у далині.
Усе ще болить, усе ще сильно пече та болить
Цей розпач брутальний, який не проходить.
Я ‒ мов пташка безкрила, яка нікуди не летить,
Бо забути його ніяк не виходить.
25.04.2017
