Стільки часу пройшло з тої миті
Коли я чув медовий голос твій
Та знову між днями проходять години
Як згадую погляд із під твоїх вій
І знов в голові виринають розмови
Про все: про кохання, про біль і життя
Я згадую свої безглузді промови
І про забуті давно почуття
І в цей осінній теплих вечір
Один з останніх теплих вечорів
Я хочу подивитись в твої очі
Й на ніжні згини твоїх чорних брів
Поглянути востаннє і забути
Про все що було й , може, ще буде
Востаннє той голос медовий почути
Що знову до тебе мене приведе...